МРТ стопи
У наш час ключову роль у діагностиці багатьох різних захворювань відіграють методи візуалізації, які дозволяють оцінити стан не лише кісткових структур, але й оточуючих їх м’яких тканин.
Магнітно-резонансне дослідження стопи зазвичай є доповненням до діагностики, що проводиться за допомогою класичної рентгенографії (рентген) та ультрасонографії (УЗД), і виконується для остаточного підтвердження або виключення очікуваних змін. Перевагою цього типу досліджень є можливість виконання зрізів у будь-якій площині (горизонтальній, вертикальній і сагітальній, а також різних косих площинах). Відповідний вибір послідовностей дозволяє визначити характер патологічних змін, точно визначити їх розташування та ступінь залучення сусідніх структур.
Які показання до проведення магнітно-резонансної томографії стопи?
Проведення магнітно-резонансної томографії кульшового суглоба може бути необхідним у випадку ряду скарг, які повідомляє пацієнт, зокрема:
- біль у кульшовому суглобі,
- набряк кульшового суглоба,
- скутість кульшового суглоба,
- блокування або нестабільність суглоба під час руху,
- обмежена рухливість кульшового суглоба,
- запального стану,
- ознаки пошкодження м’язів, хрящів, суглобової капсули або зв’язок.
Які показання до проведення магнітно-резонансної томографії стопи?
Серед показань до проведення магнітно-резонансної томографії стопи виділяють, зокрема:
- дегенеративні зміни та стани перевантаження стоп – пов’язані, наприклад, із заняттями спортом, а також використанням неправильного типу взуття (наприклад, взуття на підборах);
- переломи кісток, вивихи, розтягнення – та їх ускладнення;
- пошкодження зв’язок стопи – включаючи ті, що розташовані глибоко і не завжди видимі при УЗД;
- пошкодження сухожиль стопи – а також, наприклад, сухожилля заднього великогомілкового м’яза, який відповідає за підтримку поздовжнього склепіння стопи;
- запалення підошовного апоневрозу – що проявляється болем в області п’яти, особливо вираженим вранці після підйому з ліжка, і зазвичай спостерігається у бігунів та ходоків на довгі дистанції, які часто ударяють п’ятою об поверхню, викликаючи численні мікротравми сухожиль і нервів;
- компресійні невропатії – наприклад, синдром тарзального каналу або так звана неврома Мортона, при яких нерви стискаються, що призводить до оніміння, поколювання, печіння або болю в деяких частинах стопи;
- молоткоподібні пальці, галюкси та інші деформації пальців стоп
- ревматичні захворювання та запальні стани;
- анатомічні аномалії – наприклад, додатковий малогомілковий м’яз;
- пухлинні зміни – доброякісні та злоякісні.
Магнітно-резонансну томографію стопи проводять при підозрі на вищезгадані захворювання або коли пацієнт звертається після нещасного випадку чи травми в області стопи, а стандартні рентгенівські/УЗД дослідження недостатні для встановлення однозначного діагнозу. МРТ дозволяє не тільки отримати впевненість щодо характеру змін, але й точно їх локалізувати та оцінити ступінь їх вираженості.
Які протипоказання до проведення магнітно-резонансної томографії стопи?
Протипоказанням до МРТ може бути наявність елементів з феромагнітними властивостями, наприклад:
- кардіостимулятора,
- нейростимулятора,
- інсулінової помпи,
- кохлеарного імпланта,
- ендопротезів, гвинтів, пластин або ортопедичних дротів (виготовлених з феромагнітних матеріалів!),
- дробу, осколків снарядів, металевої стружки тощо.
Крім того, до відносних протипоказань відноситься вже згаданий перший триместр вагітності.
Контрастна речовина
Під час магнітно-резонансного дослідження стопи іноді може бути необхідним введення контрастної речовини. Контрастні речовини в переважній більшості випадків виводяться з організму разом із сечею. Тому важливо переконатися, що нирки пацієнта функціонують нормально, що дозволить припустити, що контрастна речовина не перевантажить їх надмірно.