Одним із захворювань, що все частіше діагностується у чоловіків, є рак передміхурової залози. Виявлення хвороби на ранній стадії дає великі шанси на повне одужання. Можливі пухлинні зміни можна виявити за допомогою
Яка мета та як проходить магнітно-резонансна томографія простати?
З року в рік зростає кількість пацієнтів, яким призначають магнітно-резонансну томографію передміхурової залози. Цей метод використовується насамперед для діагностики онкологічних захворювань простати, які посідають друге місце серед чоловіків за захворюваністю та смертністю. Зазвичай на ранній стадії вони не мають видимих симптомів. Симптоми помітні лише на пізній стадії. До них належать порушення ерекції, ослаблення м’язової сили нижніх кінцівок та проблеми з сечовипусканням, оскільки збільшення залози спричиняє стиснення уретри. Магнітно-резонансна томографія простати дає можливість локалізувати патологічні зміни та визначити, чи обмежені вони лише передміхуровою залозою. Щодо процедури обстеження – воно неінвазивне, безболісне та комфортне для пацієнта.
Які показання до магнітно-резонансної томографії простати?
Основним показанням для цього обстеження є підвищений рівень ПСА. Це простат-специфічний антиген, особливий білок, що виробляється передміхуровою залозою. Занадто високий рівень цієї сполуки в крові може свідчити про доброякісну гіперплазію простати, розвиток онкологічного захворювання або інше захворювання сечостатевої системи. Магнітно-резонансна томографія простати також корисна, коли тривожні зміни виявляються спеціалістом під час ректального обстеження або ультразвукового дослідження. Крім того, вона застосовується у пацієнтів, у яких вже діагностовано рак простати. Дозволяє визначити розташування змін, оцінити ступінь ураження навколишніх лімфатичних вузлів та можливу інвазію в сусідні органи.
У нашому діагностичному центрі ми також проводимо МРТ малого таза. Завдяки високій тканинній контрастності та належній просторовій роздільній здатності ця процедура дозволяє детально оцінити не лише передміхурову залозу, але й сім’яні пухирці, сечовий міхур, а у жінок – яєчники, матку та маткові труби.